Теорія і практика управління соціальними системами

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОЕФЕКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

2025-10-09T11:47:26+03:00

Динаміка сучасного світу потребує від кожного активної участі у власному житті та досягнення найбільш прийнятних для себе результатів у різних сферах діяльності (завдяки реалізації власних здібностей і моделей поведінки відповідно до зовнішніх вимог), що вимагає здатність повністю оцінити здібності, таланти та ресурси людини. Статтю присвячено дослідженню особливостей прояву самоефективності у жінок та чоловіків. За результатами поглибленого теоретичного аналізу визначено: гендерні особливості самоефективності різних вікових груп; гендерні відмінності у мотивації та цінностях; гендерні відмінності в індивідуальних вимірах мотивації досягнень; гендерні відмінності в управлінні негативними емоціями; гендерні відмінності у надмірній самовпевненості; гендерні відмінності у пристрасті до досягнень, твердості духу та мисленні залежно від статі, а також впливу самоефективності, рішучості, мотивації досягнення та гендерних відмінностей на ефективність роботи, визначений суттєвий потенціал результативності тренінгових програм із розвитку самоефективності, які засвідчили гендерні відмінності як у тренуванні, так і у взаємозв'язку між віком, самоефективністю та успіхом у навчанні.
Проведене власне емпіричне дослідження гендерно зумовлених психологічних особливостей мотиваціїної сфери особистості та її самоефективності (серед чоловіків і жінок віком від 20 до 31 року, які мають різні професії, соціальний статус та ін.), що включало тестування за методиками: “Шкала загальної прокрастинації” К. Лей (General Procrastination Scale (GPS) в адаптації Т. Юдєєвої; тест-опитувальник “МУН” (мотивація успіху-невдачі) А. Реана; шкала загальної самоефективності (General Self-Efficacy Scale, GSE), засвідчило, що у дослідженій віковій категорії чоловіки та жінки знаходяться приблизно в однакових умовах та мають схожі вектори розвитку у цей період часу. З метою досягнення і подальшого дотримання високого рівня самоефективності та контролю мотивації до успіху учасникам були запропоновані додатково психологічні рекомендації підвищення самомотивації особистості.

ЛІДЕРСЬКІ ЯКОСТІ СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ ТА ЇХ РОЛЬ У ДОСЯГНЕННІ УСПІХУ В МАЙБУТНІЙ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

2025-10-09T12:14:39+03:00

У статті розкрито значення лідерських якостей студентів-психологів, сформованих під час навчання, у досягненні успіху в майбутній професійній діяльності; визначено відмінність лідерських якостей майбутніх психологів від лідерських якостей фахівців інших професій, що базуються на гуманністичних цінностях, етичності, конфіденційності, недирективності; рефлективності та самопізнанні; емоційному інтелекті; відрізняються функціями лідерства; рівнем впливу на людину. Сформульовано поняття “лідерські якості майбутніх психологів” як інтегративні особистісно-професійні характеристики студента-психолога, що виявляються у здатності організовувати й надихати інших, спрямовувати групову діяльність, приймати відповідальні рішення, гармонізувати міжособистісні стосунки на основі емпатії, рефлексії, етичності та високого рівня емоційного інтелекту з метою особистісного розвитку та психічного благополуччя людей; стилем комунікації, заснованим на умінні слухати, фасилітації групових процесів, створенні умов для саморозкриття інших. Для виявлення здатності до лідерства студентів-психологів наведено результати опитування тесту “Діагностика мотивації успіху й страху невдачі” та тесту на визначення рівня самооцінки. Доведено, що участь у позааудиторних заходах, студентському самоврядуванні, сприяють розвитку емоційних здібностей, особистісних, комунікативних і професійних компетентностей, а отже, формуванню лідерських якостей студентів-психологів та їхнього успіху у майбутній професійній діяльності.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО ТА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ МАЙБУТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

2025-10-09T12:28:54+03:00

Розглянуто перспективи сформованості м’яких навичок зі соціального та емоційного інтелекту в контексті ефективності людської діяльності у сучасному світі. Проаналізовано відповідну наукову літературу щодо філософсько-освітнього розуміння проблеми “соціального та емоційного інтелекту” в контексті нових вимог до емоційної стійкості, адаптивності молоді, погіршення психологічного благополуччя та емоційного здоров’я в сучасному суспільстві. Проведено опитування військових та цивільних мешканців, які живуть і працюють під час війни в Україні. Висвітлено рефлексивні, емоційні аспекти формування та розвитку соціального та емоційного інтелекту майбутніх фахівців соціальної сфери у ЗВО з урахуванням світових, європейських та українських тенденцій, інноваційних педагогічних технологій. Отримано результати, які представлено у вигляді рекомендацій щодо необхідності формування навичок емоційного інтелекту як центральної частини критичної рефлексії соціальної роботи у розрізі педагогічного та психологічно-емоційного контексту сучасної епохи. Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого формування емоційного інтелекту як основи професійної культури соціального фахівця, практичної підготовки та наставництва майбутніх працівників соціальної сфери, оскільки це визначає принципи відповідальності, співчуття, справедливості та етичного ставлення до людей, що є критично важливим для ефективної та гуманної роботи з вразливими групами населення.

МЕТАВСЕСВІТ ЯК НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР ДЛЯ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ

2025-10-08T11:22:51+03:00

У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти впровадження технологій метавсесвіту в освітній процес медичних закладів вищої освіти; проаналізовано наукові підходи українських та зарубіжних дослідників до визначення сутності, властивостей і можливостей метавсесвіту як інноваційного освітнього середовища; окреслено його потенційні переваги для формування професійної компетентності майбутніх лікарів. На основі опитування, проведеного серед здобувачів Харківського інституту медицини та біомедичних наук, встановлено специфіку їхнього досвіду цифрового навчання, ставлення до метавсесвіту як освітнього середовища, сприйняття перешкод і ризиків, рівень усвідомлення освітнього потенціалу імерсивних технологій.

ФОРМУВАННЯ ЕТИЧНИХ ЗАСАД У МАЙБУТНІХ НАДАВАЧІВ ОСВІТНІХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

2025-10-09T09:12:30+03:00

У статті представлено теоретичне обґрунтування системи формування професійної етики майбутніх фахівців соціальної роботи у закладах вищої освіти; визначено специфічні особливості змісту, структури та принципів професійної етики, яка вивчає сутність моральних потреб, переконань, дій, стосунків та особистісних професійно важливих рис майбутніх соціальних працівників. Окреслено педагогічні умови формування професійної етики майбутніх соціальних працівників у вищих навчальних закладах;розкрито концепцію та педагогічну систему й обґрунтовано форми, методи та технології, що забезпечують формування професійної етики майбутніх соціальних працівників; обґрунтовано педагогічну технологію формування етичних принципів у студентів, які навчаються за спеціальностями, пов'язаними з наданням освітніх та соціальних послуг. Здійснено аналіз факторів, що впливають на розвиток професійної етики майбутніх працівників соціальної сфери. Обґрунтовано необхідність цілеспрямованого формування моральних цінностей як основи професійної культури, практичної підготовки та наставництва майбутніх працівників соціальної сфери, важливість інтеграції морально-етичного компонента до змісту професійної підготовки майбутніх працівників соціальної сфери.

ОСОБЛИВОСТІ ОХОРОНИ ПРАЦІ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ В МАШИНОБУДІВНІЙ ГАЛУЗІ ПОЛЬЩІ

2025-10-09T09:50:57+03:00

У статті проаналізовано польську систему забезпечення охорони праці машинобудівних підприємств, розглянуто систему документів, яка повинна бути підготовлена роботодавцями причетними до процесів працевлаштування та направлених для зменшення травматизму та професійних захворювань. Визначено, що система встановлює основні принципи запобігання ризикам, інформування, навчання та участі працівників у процесі охорони праці. Особливо важливо відмітити достатньо широку гаму видів трудових договорів польської системи працевлаштування, що дещо ускладнює процес та підготовку працівників, а також необхідність залучення юристів. Зясовано роль Національної інспекції праці (PaństwowaInspekcjaPracy–PIP), яка є центральним у системі контролю дотримання вимог охорони праці, проводить інспекційні перевірки, надає консультації та навчання роботодавцям і працівникам, а також бере участь у формуванні законодавства.

На основі проведеного дослідження та використовуючи досвід польської держави сформульовано висновок щодо удосконалення бази нормативно-правового регулювання охорони праці в Україні, що в результаті допоможе у реалізації ефективного контролю за дотриманням прав працівників на безпеку праці в машинобудівній галузі та взагалі в промисловості.

МАТРИЧНА СТРУКТУРА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ: ПОТЕНЦІАЛИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ЗВО

2025-10-09T10:58:27+03:00

За результатами аналізу практик структурування систем внутрішнього забезпечення якості сучасних ЗВО, було з’ясовано потенціали матричної структури для впорядкування залучених до забезпечення якості освітньої діяльності підрозділив. Було встановлено, що розбудована за матричною структурою система внутрішнього забезпечення якості ЗВО може розглядатися на рівні перехідної від лінійно-штабної (низький рівень демократизації відносин у ЗВО) до кругової (високий рівень демократизації відносин у ЗВО). Стаття містить узагальнення щодо переваг та недоліків матричної структури для впорядкування відносин між структурними підрозділами ЗВО щодо забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти. Крім того, в статті концептуалізовано візію щодо багатовекторного підпорядкування науково-педагогічного працівника у межах матричної моделі структурування системи внутрішнього забезпечення якості, а також обґрунтовано авторський погляд на можливість її розбудови за ієрархічними рівнями та функціями.

АНАЛІЗ ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО ПОЛЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ АСПІРАНТУРИ ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

2025-10-08T09:57:45+03:00

Статтю присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню термінологічного поля проблеми формування професійно-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи в умовах аспірантури технічного університету. Автори наголошують, що зміст поняття “компетентність”, “професійна компетентність”, “педагогічна компетентність” та “професійно-педагогічна компетентність майбутніх викладачів вищої школи” не визначається його терміном (назвою), але розкривається за допомогою визначення. У статті представлено результати вивчення теоретичних доробок вчених та результати емпіричних досліджень за участю аспірантів університету задля визначення змістовних характеристик головних дефініцій “компетентність”, “професійна компетентність”, “педагогічна компетентність”, “професійно-педагогічна компетентність”, “професійно-педагогічна компетентність майбутніх викладачів вищої школи”.
Дослідниками запропонована змістовна модель професійно-педагогічної компетентності майбутніх викладачів вищої школи як інтегральний комплекс, який поєднує високий рівень теоретичної та практичної підготовки до інноваційної педагогічної діяльності, професійно значущі для викладача якості та забезпечує успішність виконання викладацьких функцій, і де структурними блоками виступають: мотиваційний, когнітивний, організаційно-діяльнісний та особистісно-рефлексивний компоненти.

ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ НАВИЧОК У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

2025-10-08T10:19:23+03:00

У статті розкрито значення комунікативних та організаційних навичок як ключових складових професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Представлено авторську тренінгову програму “Розвиток лідерського потенціалу: комунікативний та організаційний аспекти”, спрямовану на формування відповідних soft skills. Визначено структуру тренінгу, етапи реалізації та критерії оцінювання. Проведене експериментальне дослідження засвідчило ефективність програми, що підтверджується статистичною динамікою покращення навичок учасників. Обґрунтовано доцільність інтеграції тренінгових технологій у систему вищої освіти.

ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАГІСТРІВ МЕНЕДЖМЕНТУ

2025-10-08T10:42:37+03:00

У статті розроблено методичне забезпечення підготовчого етапу педагогічної технології формування екологічної культури магістрів менеджменту, який передбачає доповнення змісту навчальних дисциплін магістерської підготовки питаннями екологічного характеру, розроблення еколого-економічного спеціального курсу, коригування планів переддипломної практики та тем дипломних і курсових робіт.
Також розроблені основні компоненти підготовчого етапу педагогічної технології формування екологічної культури магістрів менеджменту.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ МОТИВАЦІЄЮ ТА САМООСВІТНЬОЮ КОМПЕТЕНТНІСТЮ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ (131, 133, 174 СПЕЦІАЛЬНОСТІ)

2025-10-08T11:06:04+03:00

У статті представлено результати педагогічного дослідження щодо взаємозв’язку між мотивацією та самоосвітньою компетентністю здобувачів вищої технічної освіти (131, 133, 174 спеціальності). Приділено увагу актуальності тематики дослідження, що пов’язана зі складними освітніми реаліями у закладах вищої технічної освіти (ЗВТО), коли мотивація здобувачів та належно сформована самоосвітня діяльність стає визначальним фактором їх успішної навчально-пізнавальної діяльності. Виявлено залежність між рівнем мотивації студентів та рівнем їхньої самоосвітньої компетентності. Визначено, що студенти з високими показниками мотивації демонструють і вищі показники самоосвітньої компетентності. Встановлено, що здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти мають вищі показники мотивації та самоосвітньої компетентності, що свідчить про більш сформовані плани та цілі у них щодо професійної самореалізації. Наголошено на значущості вмотивованого освітнього середовища у ЗВТО, внутрішньої мотивації та сформованої самоосвітньої компетентності студентів для їхньої успішної навчально-пізнавальної діяльності.