Теорія і практика управління соціальними системами

ПРОФЕСІЙНО-ЗНАЧУЩІ ЯКОСТІ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Тетяна Гура, Ольга Ігнатюк, Лариса Грень — пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

В статті представлені результати емпіричного дослідження на визначення схильності здобувачів до роботи з людьми, на основі якої підтверджена актуальність дослідження професійно-значущих якостей спрямованості майбутнього соціального працівника. За результатами аналізу доведено, що підготовка майбутніх соціальних працівників повинна бути орієнтована на формування професійно значущих якостей особистості як пріоритетної ланки у становленні їхньої професійної спрямованості. Висвітлено, що професійна спрямованість особистості є складною інтегральною якістю, що об'єднує професійні наміри, інтереси, схильності та мотиви вибору, здобуття професії. Визначено, що в контексті соціальної професії спрямованість визначається як один із ключових факторів придатності особистості до цієї професії. За результатами дослідження були визначені не тільки складники професійної спрямованості, але й професійно-значущі якості майбутнього соціального працівника.

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ УСПІШНОСТІ ОН-ЛАЙН НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ЗВО

Ірина Штученко, Юлія Чала — пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

Розглянуто основні підходи у вітчизняній та зарубіжній літературі, пов'язані з проблемою психологічних чинників успішності онлайн навчання здобувачів ЗВО. Виявлено особливості психологічних чинників успішності онлайн навчання здобувачів ЗВО залежно від рівня прояву. Встановлено, що респонденти з високим рівнем успішності навчання в порівнянні із респондентами з низьким рівнем успішності навчання демонструють незалежність, самостійність; можливість створення умов для задоволення своїх потреб та досягнення цілей; здатність до постійного розвитку, знаходження рішення проблем навіть у складних ситуаціях, позитивне ставлення до себе. Емпірично доведено, що за допомогою тренінгової програми є можливість позитивного впливу на цільову сферу особистості, рівень самооцінки, що сприяє усвідомленню життєвих і професійних цілей, покращенню успішності онлайн навчання здобувачів ЗВО.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ І ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЙ ЧЛЕНАМИ РОДИН ВІЙСЬКОВИХ

пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

Проаналізовано психологічні особливості сприйняття та подолання стресових ситуацій членами родин військових під час воєнних дій в Україні. Досліджено наукові підходи до визначення сутності стресу, його сприйняття та шляхи подолання стресових ситуацій. Представлено результати анкетування, 37 респондентів: дружини, батьки та інші родичі військовослужбовців за методиками CISS, PSS-10, DASS-21, IES-R, MSPSS.

Встановлено, що більшість опитаних переживають помірний рівень стресу і переважно використовують конструктивні (проблемно-орієнтовані) копінг-стратегії, водночас у значної частини фіксуються підвищена тривожність і симптоми посттравматичного стресу. Окреслено психологічні реакції батьків військовослужбовців як групи підвищеного ризику. Сформульовано рекомендації щодо цільової допомоги родинам військових.

ВПЛИВ СТИЛЮ КОМУНІКАЦІЇ МОЛОДОГО ПОДРУЖЖЯ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЇХ СІМЕЙНИМ ЖИТТЯМ

Юрій Кашпур, Ярослав Загреба — пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

Розглянуто проблему впливу стилю комунікації на рівень задоволеності сімейним життям молодого подружжя. Емпірично встановлено парадокс: найнижча задоволеність фіксується у пар із домінуючим конструктивним (асертивним) стилем комунікації, що спростовує просту лінійну гіпотезу. Визначено основні положення для досягнення стабільності шлюбу, згідно з яким вирішальне значення має взаємна адаптація та наявність функціональної для конкретної пари моделі взаємодії, аніж досконале дотримання теоретично “правильного” стилю. Запропоновано ідею, що для критичного підвищення задоволеності шлюбом необхідно розробити стратегії калібрування комунікативних норм. Ці стратегії мають бути спрямовані на усунення високої дискордантності та перцептивної асиметрії (“сліпих плям”), які створюють приховане напруження та знижують якість подружніх стосунків.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ SOFT SKILLS МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Євгенія Воробйова, Владислава Сідельнікова — пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті розкрито значення м’яких (адаптивних) навичок, або soft skills, як базових складових професійної підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої освіти. Представлено авторське трактування означених навичок для фахівців будь-якого профілю як інтегративного комплексу надпрофесійних навичок. Також авторами запропоновані психологічні умови організації процесу професійної підготовки з метою ефективного розвитку soft skills педагогів. Розроблено практичні рекомендації щодо запровадження психологічних умов організації процесу професійної підготовки для ефективного розвитку soft skills педагогів. Визначено перспективи подальших розвідок, які передбачатимуть вивчення досвіду впровадження психологічних умов організації процесу професійної підготовки майбутніх педагогів з метою розвитку в них soft skills.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ДЕМОБІЛІЗОВАНИХ УЧАСНИКІВ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ/ОПЕРАЦІІЇ ОБ'ЄДНАНИХ СИЛ

Григорій Васянович — пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

Проаналізовано питання соціально-психологічної адаптації і дезадаптації демобілізованих військовослужбовців України, які брали безпосередню участь у захисті Вітчизни від російських агресорів. Розкрито методологічні засади та їх роль у запропонованому дослідженні. Акцентується на суб’єктивних і об’єктивних чинниках продуктивності організації і проведенні соціально-психологічної адаптації учасників АТО/ООС, її нормативно-правовому забезпеченні. Обґрунтовано активні форми, методи та засоби реалізації соціально-психологічної адаптації особистості у процесі переходу її до мирного життя.

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ

Наталія Мовмига, Олена Полежаєва, Юлія Демідова — пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу сучасних підходів до формування здорового способу життя. Питання збереження здоров’я молодого покоління набуває особливої гостроти в умовах сьогодення. Особливу соціальну значущість набувають питання, пов’язані з усуненням негативних тенденцій у молодіжному середовищі (зростання різноманітних соціальних девіацій, алкоголізм, наркоманія, підліткова злочинність), формуванням ціннісних орієнтацій та життєвих стилів, орієнтованих на здоровий спосіб життя. Акцентовано увагу на тому, що сучасні соціальні реалії вимагають якісного осмислення місця та ролі здоров’я у системі цінностей, аналізу ціннісних орієнтацій та життєвих практик студентської молоді. Зазначено, що специфічна особливість соціального статусу молоді, його спрямованість у майбутнє, зумовлюють особливу його соціальну значущість. В статті сформульовано поняття “здоровий спосіб життя” та “культура здоров’я”. Робота має на меті поглибити розуміння процесів формування здорового способу життя та ціннісного ставлення молоді до здоров’я. Запропоновано формування нового позитивного мислення з урахуванням культури здоров'я та підтримки здорового способу життя шляхом оволодіння молоддю знань про нові виміри себе, про власний розумовий і творчий потенціал. Визначено формувальну функцію освіти, що надає можливість систематично впливати через освітній процес та освітнє середовище закладу освіти на формування валеологічної компетентності здобувачів освіти.

АРТТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ У СТУДЕНТІВ ЗВО В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Олеся Прокоф’єва, Олена Бурцева — пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

Розглянуто арттерапію як метод подолання стресу у студентів закладів вищої освіти (ЗВО) в період воєнного стану в Україні. Вивчено організаційні та змістові аспекти дослідження подолання стресу в студентів, визначено поняття “стрес” у сучасній психологічній літературі, визначено роль арттерапії в процесі профілактики та корекції стресу української молоді в умовах воєнного стану. Представлено результати емпіричного дослідження 48 студентів заочної та денної форми навчання різних спеціальностей зазначеного вищого навчального закладу (24 хлопці та 24 дівчат) за методиками Perceived Stress Scale, PSS, DASS–21, діагностики стресостійкості та соціальної адаптації Т. Холмса і Р. Раге, “Кольоровий тест Люшера”, MBI — Maslach Burnout Inventory. Встановлено, що після проходження арттерапевтичної програми учасники демонстрували зниження рівня стресу, що проявлялося в покращенні емоційного стану, зменшенні тривожності та підвищенні рівня самоконтролю. Статистичний аналіз підтвердив достовірність отриманих результатів, що свідчить про позитивний вплив арттерапії на емоційний стан студентів. Запропонована програма є універсальною і може бути адаптована до потреб різних груп студентів, враховуючи індивідуальні особливості, рівень стресу та соціально-культурний контекст.

ІНТЕГРАТИВНА МЕТАМОДЕЛЬ ВПЛИВУ ЦИФРОВОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ

Олена Романовська, Оксана Нікітіна, Альона Приходько, Тіберій Чегі — пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню інтегративної метамоделі впливу цифрового середовища на формування особистості. Проаналізовано сучасні наукові підходи до вивчення психологічних ефектів цифровізації, зокрема вплив соціальних мереж, алгоритмів і цифрових платформ на когнітивні, емоційні та соціальні характеристики особистості. Систематизовано основні теоретичні моделі впливу цифрового середовища та запропоновано інтегративну метамодель, яка поєднує зовнішні цифрові чинники та внутрішні психологічні механізми розвитку особистості.

ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КОНСУЛЬТАТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Анастасія Книш — пн, 26 січ 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджується ставлення майбутніх психологів до штучного інтелекту та їхня готовність інтегрувати цифрові технології у професійну практику. У дослідженні взяли участь 86 студентів 3–4 курсів спеціальності “Психологія” з трьох українських університетів. Для збору даних були застосовані шкала використання та ставлення до медіа і технологій, шкала ставлення до штучного інтелекту та шкала ставлення терапевтів до використання технологій у психотерапії.
Отримані результати свідчать про загалом позитивне, але обережне ставлення до штучного інтелекту, що поєднується з високою поведінковою готовністю використовувати ШІ-інструменти та водночас зі стійкими побоюваннями щодо етичних ризиків і збереження терапевтичних стосунків. Кластерний аналіз дозволив виокремити чотири різні профілі технологічної готовності — від технологічних ентузіастів до обережних скептиків. Результати підкреслюють необхідність диференційованих підходів до професійної підготовки та чітких етичних настанов для відповідальної інтеграції штучного інтелекту у психологічну практику в Україні.