Теорія і практика управління соціальними системами

ПЕРСПЕКТИВИ УНІКАЛЬНОЇ ГУМАНІТАРНОЇ СПІВПРАЦІ УНІВЕРСИТЕТІВ НТУ “ХПІ”, УКРАЇНА, І ВІРДЖИНІЯ ТЕК, США, В ЧАСИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Ніна Підбуцька, Олена Лапузіна, Джозеф Мукуні, Алекс Скрипін — пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

Розглянуто сучасні психолого-педагогічні підходи унікального університетського дворічного партнерства НТУ “ХПІ”, Україна та Вірджинія Тек, США, яке здійснюється безпосередньо у часи війни.

Проаналізовано наукову літературу щодо міжнародного партнерства та проведено опитування експертів, студентів та аспірантів обох університетів, які були залучені до участі у спільних воркшопах, проведення конференцій, круглих столів тощо. Подано інформацію про концептуалізацію та дослідження феномену такої співпраці, яка є вкрай необхідною для успішної реалізації міжнародного дослідження гуманітарної освітньої складової різних спеціальностей навчання у вищій освіті шляхом спільного програмування та впровадження інноваційних методик викладання, що є надзвичайно важливим у часи, які характеризуються хаотичним, невизначеним та часто насильницьким глобальним контекстом.

Отримано результати, які представлено у вигляді рекомендацій щодо трансформації теорії викладання у практичну площину для ефективного використання набутих навичок із етичної, безпечної та сучасної вищої освіти майбутніх фахівців- лідерів під час військового стану, а також такої, що буде сприяти зміцненню солідарності та інших гуманітарних людських цінностей шляхом оновлення освітніх підходів.

КУЛЬТУРА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ ЯК ФАКТОР ПРОФЕСІЙНОЇ УСПІШНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У СИСТЕМІ “ЛЮДИНА-ЛЮДИНА”

пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто поняття “культура ділового спілкування”, проаналізовано взаємозв’язок культури ділового спілкування фахівців соціономічних професій та їхньої професійної успішності, визначено рівень розвитку культури спілкування у майбутніх лікарів, майбутніх психологів і майбутніх педагогів вищої школи, розглянуто перспективи розвитку культури ділового спілкування у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців у системі “людина-людина”.

ФОРМУВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Леся Лебедик, Олександр Блоха — пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

Розглянуто актуальну проблему формування лідерських якостей майбутніх педагогів закладів позашкільної освіти засобами студентського самоврядування. Обґрунтовано доведено, що ефективність досліджуваного процесу забезпечує дотримання і реалізація виокремлених ними основних шести педагогічних умов.

Розкрито суттєві перешкоди для зростання ролі студентського самоврядування у професійній підготовці майбутніх педагогів закладів позашкільної освіти: недостатній рівень сформованості у них важливих лідерських якостей (активність, комунікабельність, самостійність, відповідальність, толерантність, відповідальність за колектив, витримка, спрямованість на професійне самовдосконалення, бажання зрозуміти партнерів у спілкуванні) і відсутність у майбутніх педагогів навичок щодо саморозвитку лідерських якостей в умовах студентського самоврядування.

Показано можливості для цілеспрямованого формування лідерських якостей майбутніх педагогів закладів позашкільної освіти засобами студентського самоврядування різноманітних видів навчальної роботи: лекцій (вступної лекції, проблемної лекції, лекції-диспуту), бесід, семінарських і практичних занять, самостійної роботи, ділових ігор, конференцій, диспутів, круглих столів, тренінгів, консультування, стимулювання активності студентів за допомогою використання професійно орієнтованих навчальних завдань тощо.

Зроблено висновок про необхідність подальшого пошуку й удосконалення шляхів формування лідерських якостей майбутніх педагогів закладів позашкільної освіти засобами студентського самоврядування з метою вироблення перспективних освітньо-професійних програм їхньої підготовки.

ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ПІДГОТОВЦІ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Богдан Анціборенко — пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

Розглянуто особливості освітнього середовища у підготовці соціальних працівників. Визначено ключові компоненти, які впливають на формування професійних компетенцій майбутніх фахівців соціальної сфери. Запропоновано рекомендації для закладів вищої освіти щодо оптимізації освітнього середовища з метою підвищення якості професійної підготовки.

ФОРМУВАННЯ БАЗОВОЇ, ПРОФЕСІЙНОЇ ТА САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-БАКАЛАВРІВ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ЇХ ЯКІСНОЇ ПІДГОТОВКИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Олександр Романовський, Тетяна Гура, Ольга Ігнатюк, Тетяна Солодовник — пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

Особливу увагу приділено проблемам формування базової, професійної та самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-бакалаврів технічних закладів вищої освіти, яка залишається поза увагою науковців, незважаючи на те, що процес гуманізації вищої інженерної освіти вимагає від майбутніх фахівців постійного удосконалення професійних вмінь. Розглянуто детально ключові компоненти базової компетентності майбутніх інженерів. Запропоновано групи методів, що входять до процесу формування базової компетентності майбутніх інженерів-бакалаврів у ЗВО. Особливу увагу автори приділили якісній підготовці науково-педагогічних кадрів.

Розкрито основні аспекти формування професійної компетентності бакалаврів, майбутніх хіміків-технологів, які сприяють підвищенню якості їх професійної підготовки. В статті акцентовано увагу на ролі внутрішньої мотивації здобувачів на процес успішного формування самоосвітньої компетентності. Доведено, що процес формування самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів машинобудівних спеціальностей неможливий без діалогічної взаємодії “студент-викладач”. Наголошено на необхідносі при формуванні базової, професійної та самоосвітньої компетентності майбутніх інженерів-бакалаврів врахування психологічного благополуччя здобувачів, що є одним із вагомих факторів їхньої успішної освітньої діяльності та орієнтує на активізацію процесів освітнього самовдосконалення та саморозвитку.

ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ПОНЯТТЯ “ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ВИЩОЇ ШКОЛИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ”

Ольга Ігнатюк, Олександр Сидоренко — пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

Статтю присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню феномена творчості, який є предметом міждисциплінарного вивчення соціально- гуманітарних наук. Автори наголошують, що зміст поняття не визначається його терміном (назвою), але розкривається за допомогою визначення. У ході дослідження встановлено, що визначення є певним завершальним етапом у виробленні поняття і вирішує такі пізнавальні задання: розкриває зміст поняття і виокремлює його від інших споріднених понять. У статті представлено результати вивчення теоретичних доробок вітчизняних та закордонних вчених щодо визначення поняття “творчість”. Розкрито теоретичні аспекти поняття творчість у філософсько-соціологічному, психологічному та педагогічному вимірах. Дослідниками запропоновано змістовну модель готовності майбутніх викладачів вищої школи до педагогічної творчості на основі теоретико- емпіричних аспектів.

РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ МАШИНОБУДІВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Наталія Кравцова — пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

Проаналізовано результати педагогічного експерименту формування самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів машинобудівних спеціальностей у процесі їхньої професійної підготовки. Підкреслено важливість самоосвітньої компетентності за значних темпів інноваційного розвитку машинобудівної галузі та суттєвого навантаження на самостійну роботу студентів відповідно до сучасних навчальних планів у закладах вищої технічної освіти. Було представлено структурно- функціональну модель формування самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів- машинобудівників, наведено методики діагностики показників сформованості самоосвітньої компетентності. Використано метод статистичної обробки отриманих даних за допомогою φ-критерія Фішера. Підтверджено ефективність розробленої структурно-функціональної моделі реалізації педагогічних умов формування самоосвітньої компетентності майбутніх бакалаврів машинобудівних спеціальностей.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ БАЗОВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ У ПРОЦЕСІ МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У ЗВО

Ганна Кузнецова — пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

Розглянуто педагогічні умови формування базової професійної компетентності майбутніх інженерів у процесі математичної підготовки. Основними умовами визначено забезпечення мотивації майбутніх інженерів до формування базової професійної компетентності у процесі математичної підготовки, інтенсифікацію практичної роботи студентів під час математичної підготовки з метою формування базової професійної компетентності, застосування методу моделювання з метою формування математичних знань, умінь, здатностей та розвитку професійно-важливих якостей у майбутніх інженерів. Запропоновано застосування сучасних методів та засобів реалізації визначених умов, зокрема метод проєктного та групового навчання, моделювання, проблемного викладу, “перевернутого навчання”, “мозковий штурм”, бесіда, дискусія, рольова та ділова гра, наочні методи; інтеграція математичних задач у практичні інженерні контексти; індивідуальна, парна, групова, самостійна робота; рефлексивні вправи; співпраця з роботодавцями та практиками. Через результати дослідження продемонстровано, що такі підходи сприяють не тільки формуванню базової професійної компетентності майбутніх інженерів, а й розвитку критичного мислення, аналітичних здібностей і професійно важливих якостей.

РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ЛЮДИНИ: ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЯВНИХ І ПОШУК ІННОВАЦІЙНИХ ДИДАКТИЧНИХ ПРАКТИК

Інна Книш, Ніна Підбуцька — пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

Проаналізовано останні дослідження й публікації щодо потрактування поняття “резильєнтність”; доведено, що його розуміють як життєздатність і життєстійкість одночасно. Розглянуто нові принципові підстави організації освітнього процесу в інноваційному суспільстві. Констатовано, що еволюціонування освітнього процесу від системи до мережі спонукає до вдосконалення наявних і пошуку інноваційних дидактичних практик, які відповідали б вимогам часу й психологічним особливостям учасників освітнього середовища. Наголошено на трансформації практик трансверсальних компетенцій, завдяки яким самодетермінований розвиток із орієнтацією на психологічну резильєнтність освітніх результатів має стати максимально успішним. Розглянуто зміну поглядів на зміст освітніх взаємин і якість освітніх результатів. Зазначено, що в традиційній педагогіці переважав інформаційно-знаннєвий підхід до освіти, внаслідок чого більшість дидактичних принципів стосувалися навчання як забезпечення учасників освітнього процесу знаннями, вміннями та навичками. Доведено, що нині акценти змінюються: із засвоєння інформації на опанування стратегій і практик роботи з нею, а сучасна дидактика переорієнтовується з тріади “знання — вміння — навички” на розвиток цілісної особистості на підставі редукції. Наголошено, що сучасна феноменологічна педагогіка тяжіє до педагогіки герменевтичної, і їхній синтез закладає підвалини феноменологічно-герменевтичної теорії педагогіки. Зазначено, що здатність відтворювати та трансформувати наведені стратегії та практики незалежно від умов навчання чи ситуації контролю зумовлює залучення до цього процесу як орієнтиру психологічної резильєнтності освітніх результатів. Поняття резильєнтності проаналізовано в міждисциплінарному, психологічному й педагогічному аспектах. Обґрунтовано авторську позицію щодо принциповості цієї властивості освітніх результатів і висвітлено провідні шляхи її досягнення. Феномен резильєнтності розглянуто на рівні дидактичного принципу з позицій антропологічного підходу, сутність якого полягає в акценті на розвиток самої людини, та з огляду на проєктування освітніх результатів.

Зроблено висновок про те, що академічна резильєнтність як дидактичний принцип має поліпарадигмальний характер, оскільки перебуває не просто у сфері інтересів різних предметних галузей педагогіки, а в точці перетину парадигм розвитку людського капіталу, наукового знання й соціального розвитку.

СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ САМОСВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ ТА ЇЇ РОЛЬ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНОГО САМОРОЗВИТКУ

Валентина Михайличенко, Лариса Грень — пт, 10 січ 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена структурному аналізу самосвідомості та визначенню її ролі в процесі професійно-особистісного саморозвитку студентів; доведено, що вдосконалення особистості як самоорганізуючої та самопрограмуючої системи можливе лише за умови обов’язкового розвитку самосвідомості; показано, що інтерес до цієї проблеми з боку педагогіки та психології виправданий; розкрито зміст понять “самосвідомість” і “саморозвиток” студентів; доведено необхідність формування самосвідомості у процесі професійно-особистісного саморозвитку студентів, яка включає здібності до самопізнання, рефлексію, самооцінку, самоконтроль, самовдосконалення. Представлено результати дослідження, проведеного серед студентів НТУ “ХПІ”, у якому наведено наявність окремих компонентів самосвідомості, розкрито їхню роль у особистісному зростанні. Розглянуто формуючу роль Я-концепції як основи розвитку професійної самосвідомості студентів. Доведено, що вдосконалення людини як самоорганізуючої та самопрограмуючої системи можливе лише завдяки обов’язковому розвитку самосвідомості.