ГЕРМЕНЕВТИКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ХАРАЗМАТИЧНОГО ЛІДЕРА-ПЕДАГОГА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20998/2078-7782.2021.3.02

Ключові слова:

харизма, герменевтика, лідер, педагог, формування, педагогічна герменевтика, розуміння.

Анотація

Проаналізовано сутність і зміст ключових понять, які у дослідженні виконують значну методологічну роль та обґрунтовано необхідність застосування герменевтико-культурологічних засад у процесі формування майбутнього харизматичного лідера-педагога. Доведено, що головною ідеєю філософсько-педагогічної теорії герменевтики є ідея розуміння, яка виступає як фундаментальна потреба особистості. Обґрунтовано цю ідею вперше німецьким філософом Ф.Шлейермахером, який накреслив “герменевтичне коло”, у якому постійно перебуває людина. За результатами аналізу внеску провідних представників філософської теорії герменевтики, доведено необхідність подальшої розробки курсу “Педагогічна герменевтика”, визначено провідні напрями формування майбутнього харазматичного лідера-педагога.

Біографія автора

Григорій Васянович, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

доктор педагогічних наук, професор кафедри соціальної роботи, управління та суспільних наук, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності; Львів, Україна

Посилання

1. Antonova, O. Ye. “Giftedness: experience of historical and porvial analysis”, Monograph, Zhytomyr: Zhytomyr. state un-t. p. 456

2. Bekh, I. D. (2015), “Ideology of personalityoriented education”, Selected scientific practices. Education of perso nality, in 2 vols, vol. 1, Kyiv: Chernivtsi, “Bookrek”, pp. 15–206

3.Vasyanovych, G. P. (2015), “Methodological contexts of pedagogical science at the modern stage of development”, Selected works in 7 volumes, vol. 7. Collection of scientific works, Lviv: Norma, pp. 164 – 187

4. Weber, M. (1990), “Selected works: Per. with him”, comp., society. ed. and the aftermath. Yu. N. Davydov; Prev. P. P. Gaidenko, M .: Progress, p. 880

5. Gadamer, G. G. (1998), “Truth and Met-hod”, Gadamer G. G. translation with him., intro-duction. art. B. N. Bessonov, M.:Progress.p. 704

6. Iorish, J., Ogurtsov, A., Trelch Ernst (1970), “Philosophical Encyclopedia”, In 5 vols. Vol. 5. Ch. ed. FV Konstantinov, M .: Izd-vo “Sov. Encyclical ”, pp. 255–256

7. Onyschenko, V. D. (2014), “Pedagogical hermeneutics”, Fundamental pedagogical theories, Monograph, Lviv: Norma. pp. 213 – 257

8. Averyanov, Yu. I. (1993), “Political Science: Encyclopedic Dictio nary”, Society. ed. and comp.: Yu. I. Averyanov, Moscow: Moscow Commercial University Publishing House, p. 431

9. Dilthey, V. (1961), “Gezammelte Sriften”, Stuttgart: Taibner, t. 1, p. 318

10. “Pedagogy” (2006), Editorial Board of Science: Boguslaw Sliversky, vip. 3, t. 2, Gdańsk: Gdańskie Wydawnictwo Pedagogiczneju, pp. 4–16

11. Weber, M. (1965), “Sociology of religion”, Per. E. Fiskoff. Introduction, author:T. Parsons, L.:. Methuen, LХVII, p. 308

Теорія і практика управління соціальними системами 3'2021

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-04

Номер

Розділ

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНІВ ЛІДЕРСТВА, УПРАВЛІННЯ ТА РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ОБ’ЄКТА