Редакційна етика

Політика засновників журналу щодо доступу до його змісту

Журнал «Теорія і практика управління соціальними системами» є рецензованим журналом з відкритим доступом для читачів (перегляд наукових публікацій та їх завантаження або друк не є обмеженим або таким що потребує виконання додаткових умов). Кожна зацікавлена особа має можливість вільно та на безоплатній основі переглянути зміст архіву журналу у будь-який час та без попередньої реєстрації. Редакційна колегія підтримує принцип вільного поширення наукової інформації та зацікавлена у її коректному використанні.

Етичні зобов’язання координаційної ради та редакційної колегії наукового видання

1. Координаційна рада та редакційна колегія журналу несе відповідальність за науковий рівень видання та його відповідність встановленим нормам та вимогам, як за формою подання наукової інформації, так і за її змістом.
2. Всі без виключення рукописи наукових статей проходять ретельну перевірку щодо відповідності формальним вимогам до відповідного різновиду наукової інформації (встановлюються нормативно-правовими актами та доповнюються координаційною радою наукового видання) і обов’язкове рецензування. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її автору на доопрацювання. Автор, за умови бажання розміщення статті у журналі «Теорія і практика управління соціальними системами», повинен допрацювати зміст (форму) статті відповідно до зауважень (порад) рецензентів (редколегії) та подати її до редакційної колегії для закінчення процедури рецензування. У разі якщо поданий до журналу рукопис наукової статті не відповідає профілю журналу або науковий рівень поданих автором матеріалів є занадто низьким, редакційна колегія має право прийняти рішення про відхилення поданого рукопису статті без призначення процедури рецензування.
3. Редакційна колегія журналу (рецензенти) гарантує оперативний та неупереджений розгляд надісланих авторами рукописів наукових статей та забезпечує доведення зворотної інформації до їх відома. Редакційна колегія журналу (рецензенти) забезпечує об’єктивність процесу рецензування (експертне оцінювання наукової цінності змісту рукопису статті та відповідність її форми встановленим вимогам) без прийняття до уваги расової, релігійної, національної приналежності автора, а також його ієрархічного статусу. Редколегія (рецензенти) суворо дотримується принципу неупередженості в процесі рецензування рукописів наукових статей та забезпечує прийняття рішення щодо рекомендації статті до друку незалежно від комерційних чи інших інтересів будь-кого з учасників процесу рецензування.
4. Редакційна колегія журналу виступає проти фальсифікації наукової інформації, плагіату або будь-якого іншого некоректного використання (запозичення) напрацювань інших авторів у межах рукопису наукової статті, а також практики направлення автором одного і того самого рукопису наукової роботи відразу у декілька видань. Редакційна колегія журналу виступає проти практики використання авторами багатократного копіювання змісту власних публікацій у межах нової авторської роботи (неприпустимість надмірного самоцитування). У разі порушення автором статті чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики, так само як і введення ним наукової спільноти в оману щодо власного вкладу у розробку відповідної наукової проблематики, редколегія має право не лише відхилити поданий рукопис наукових матеріалів, а і вилучити навіть опубліковану статтю. Про виявлення вище наведених фактів та прийняте рішення щодо їх усунення, редакційна колегія повідомляє як безпосередньо самому автору, так і керівництву тієї організації у трудових відносинах з якою він перебуває. Відповідна інформація також оприлюднюється на сторінках наукового видання «Теорія і практика управління соціальними системами».
5. Члени редакційної колегії, особи задіяні в процесі незалежного рецензування (рецензенти), а також технічні працівники журналу «Теорія і практика управління соціальними системами» не надають стороннім особам інформацію, зміст якої пов’язаний як зі змістом рукопису наукової статті так і з результатами її рецензування (професійного оцінювання). Після отримання редакційною колегією позитивного висновку від рецензентів (незалежних експертів) щодо можливості включення рукопису наукової статті до чергового номеру наукового видання, головний редактор журналу, приймаючи до уваги думку членів редакційної колегії, приймає остаточне рішення про оприлюднення наукової статті. Стаття публікується в науковому виданні та розміщується на відповідних електронних ресурсах (науко метричні бази даних, сайт журналу тощо).
6. Керуючись вимогами міжнародного законодавства в частині необхідності дотримання авторського права, координаційна рада та редакційна колегія журналу «Теорія і практика управління соціальними системами» наполягає на необхідності отримання письмового дозволу від засновників наукового видання, будь-якою зацікавленою у відтворенні повністю або частково матеріалів журналу. При використанні опублікованої у журналі наукової інформації (цитата, схема, таблиця, думка автора тощо) у межах інших документів або окремих наукових публікацій, автор який здійснює запозичення обов’язково повинен здійснити посилання на першоджерело та оформити його відповідно до існуючих норм та правил.
7. Члени координаційної ради, редакційної колегії та залучені до незалежної експертизи рецензенти, з метою забезпечення об’єктивності та неупередженості розгляду поданих до редакційної колегії рукописів наукових статей, повинні повідомляти про можливість виникнення конфлікту інтересів (можливість впливу персональних, фінансових, політичних, релігійних тощо інтересів особи на її рішення). Запобігання протизаконним публікаціям є персональна відповідальність кожного автора, редактора, рецензента, видавця та організації.

Етичні зобов’язання авторів

1. Автор рукопису наукової статті гарантує редакційній колегії журналу «Теорія і практика управління соціальними системами» той факт, що поданий рукопис наукової публікації є результатом власної наукової роботи автора (авторів) та не містить плагіату або некоректно оформлених запозичень з наукових робіт інших дослідників. Крім того, автор рукопису гарантує, що подана до редакційної колегії журналу наукова стаття не була подана раніше до інших наукових видань та її зміст є результатом власної роботи дослідника. Зміст рукопису наукової статті повинен бути чітко структурованим, відповідати встановленим вимогам та бути спроможнім однозначно донести до наукової громадськості думку автора (авторів) щодо порушеної проблематики. Автор повинен презентувати результати власного дослідження на високому науковому рівні та гарантувати, що за необхідності, сформульовані ним підсумкові висновки, так само як і поточні результати дослідження, власно як і сам факт проведення відповідного дослідження, можуть бути підтверджені іншими вченими (колегами). Автори статей несуть повну відповідальність за зміст власних наукових статей, а також за сам факт їх публікації.
2. Результати наукового дослідження автора, зміст яких викладено у відповідній науковій публікації, повинні кореспондуватися (апелювати до) з думкою визнаних вчених та місти посилення на їх наукові роботи. Автор статті повинен коректно оформлювати посилання на роботи інших вчених та уникати самоцитування, за винятком тих випадків, коли таке посилання є об’єктивно обумовленим (наприклад, подана наукова стаття автора є логічним продовженням раніше оприлюдненої ним наукової праці). Недопустимим є привласнення автором думок та результатів досліджень інших авторів (використання плагіату) У випадках виявлення плагіату, на автора статті покладається повна відповідальність за порушення авторських прав відповідних осіб (групи осіб).
3. Співавторами статті можуть бути лише ті особи, які безпосередньо приймали участь у проведенні відповідного наукового дослідження та опрацюванні змісту наукової публікації. Кожен співавтор повинен мати чітке уявлення про частку власного внеску у розробку наукової проблематики. Автор, який подає рукопис до редакційної колегії, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства та бере на себе відповідальність за згоду співавторів публікації на оприлюднення статті. Автор (автори) рукопису наукової публікації зобов’язаний заздалегідь (разом з поданням рукопису наукової публікації) повідомити головного редактора про той факт, що розміщена у науковій статті інформація може стати причиною виникнення конфлікту, наслідки розвитку якого можуть вплинути як безпосередньо на самого автора публікації, так і на членів редакційної колегії журналу. Автор (автори) статті повинні чітко дотримуватись правил оформлення списку використаних джерел (див. Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті / Форма 23 // Бюлетень ВАК України. – 2009. – №5. – С. 26–30), а також вимог щодо подання його змісту в форматі References, та обов’язково оформлювати посилання на всієї процитовані у межах публікації думки інших вчених. Редколегія має право відмовити автору у публікації поданого рукопису за умов недотримання вимог редакції щодо оформлення поданих матеріалів.

Етичні зобов’язання рецензентів

1. Рецензування рукописів є обов’язковим елементом процесу розгляду редакційною колегією поданого автором рукопису наукової статті. До процедури незалежного, так званого сліпого рецензування, допускаються лише ті статті, які на час подання їх до редакції були супроводжені необхіднім пакетом документів. Більшість з авторів, за виключенням докторів наук та визнаних науковою громадськістю вчених, разом з поданим рукописом наукової статті повинна надати дві рецензії від докторів наук, або одну рецензію та витяг з протоколу засідання кафедри (клопотання наукової установи) про можливість оприлюднення конкретного рукопису наукової статті у науковому виданні. Таким чином, кожен рукопис проходить рецензування як на етапі підготовки рукопису наукової статті до подання (рецензії які подаються автором разом з рукописом статті) так і на етапі розгляду поданих матеріалів редакційною колегією (головний редактор запрошує незалежних експертів для професійного оцінювання якості поданих авторів матеріалів).
2. Незалежний експерт обирається головним редактором з урахуванням думки членів редакційної колегії (рішення ухвалюється колегіально) з числа відомих вчених, науковий ступінь та вчене звання яких, є вищим ніж науковий ступінь та вчене звання автора рукопису наукової статті або чий внесок у розвиток відповідної галузі наукового знання та авторитет серед наукової спільноти, значно перевищує відповідні показники автора поданої до розгляду статті. Рецензент, не маючи інформації про автора рукопису статті (рукопис статті отримується незалежним експертом від відповідального секретаря журналу без супроводжувальної інформації щодо авторства матеріалів, тобто рецензент не знає, а ні приз віща автора, а ні його вченого звання, наукового ступеню та місця роботи) повинен забезпечити неупереджене, об’єктивне оцінювання наукового рівня поданих на рецензію матеріалів. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів та з повагою ставитись до їх наукових напрацювань.
3. Всі члени координаційної ради, так само як і члени редакційної колегії, є рецензентами. Вибір рецензентів для оцінювання конкретної статті здійснюється відповідно до сфери їх наукових інтересів та досвіду попередньої наукової роботи. За рішенням редакційної колегії до процедури рецензування можуть бути залучені інші фахівці, чиї знання та науковий досвід найбільш повно відповідають змісту поданого рукопису статті. За умови залучення рецензентів з зовні, головний редактор повинен отримати їх попередню згоду та ознайомити їх з редакційною політикою журналу. Після закінчення процедури рецензування, незалежний експерт подає головному редактору обґрунтовані висновки щодо наукової цінності рукопису наукової статті та рекомендації щодо можливості її включення до чергового номеру журналу. Рецензент несе відповідальність за якість оцінювання рукопису. У разі виникнення у рецензента підозри на наявність плагіату у межах рукопису наукової статті або тотожності змісту поданого рукопису змісту будь-якої іншої раніше опублікованої статті, він повинен припинити рецензування статті та повідомити головному редактору про виявлені факти. У цьому випадку головний редактор призначає додаткову перевірку поданих матеріалів за результатами проведення якої приймає рішення щодо механізмів подальших процедур (зняття рукопису з розгляду та повідомлення автора і його керівництва про виявлені факти плагіату або продовження процедури рецензування). Рецензент зобов’язується не використовувати та не розкривати подану на рецензію наукову інформацію, а також гарантує відсутність можливості ознайомлення зі змістом рукопису наукової статті тих осіб, які офіційно не залучені головним редактором до оцінювання наукової цінності поданих матеріалів. Рукопис наукової статті є конфіденційним документом на зміст якого розповсюджується авторське право з боку конкретної особи.