СИМУЛЯЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ЯК СПОСІБ РОЗВИТКУ ЇХНЬОГО ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ

Автор(и)

  • Людмила Душик Харківський національний університет ім. В. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-8330-7221
  • Валентина Михайличенко Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”, Україна https://orcid.org/0000-0001-7390-5319
  • Олексій Цівенко Харківський національний університет ім. В. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0003-0839-9768

DOI:

https://doi.org/10.20998/2078-7782.2021.3.08

Ключові слова:

медична освіта, симуляційне навчання, “стандартизований пацієнт”, студент, хірургічне лікування, майбутні лікарі, тренінг, результати, практичні навички.

Анотація

Показано, що використання симуляційних технологій у процесі навчання дозволяє студентам-медикам набувати практичного досвіду і якісно підвищувати рівень свого професіоналізму на тлі належного рівня теоретичних знань. Розглянуто зміст симуляційного навчання як мистецтва імітувати реальність, послідовність подій і дій або розумовий процес навчання якісному наданню медичної допомоги пацієнтам. Розкрито його переваги та недоліки. Проведено аналіз ефективності симуляційного тренінгу з залученням стандартизованого “пацієнта” під час проходження практики студентами кафедри хірургічних хвороб. Показана роль викладачів кафедри, що спостерігали за поведінкою “стандартизованого пацієнта” і оцінювали результати роботи студентів за бальною системою, відповідно до критеріїв. Проведено детальний розбір результатів тренінгу, спільне обговорення заходів, спрямованих на покращення лікувально-діагностичної тактики та отриманих помилок. Розроблені методичні рекомендації проведення тренінгу. Зроблено висновок, що метод “стандартизованих пацієнтів” є ефективним способом набуття практичного досвіду клінічної компетентності та її оцінки. Світове поширення цього методу свідчить про необхідність його інтенсивного впровадження в Україні.

Біографії авторів

Людмила Душик, Харківський національний університет ім. В. Каразіна

кандидат медичних наук, кафедра хірургічних хвороб,

Харківський національний університет ім. В. Каразіна; Харків, Україна

Валентина Михайличенко, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

кандидат філософських наук, профессор кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. Зязюна, Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”; Харків, Україна

Олексій Цівенко, Харківський національний університет ім. В. Каразіна

доктор медичних наук, професор кафедри хірургічних хвороб,

Харківський національний університет ім. В. Каразіна; Харків, Україна

Посилання

1. Ball, H. Perepelytsia, P. S., Rybalko, V. V. (2001), “Psychology of work and professional training of the person: textbook. Manual”, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine; Institute of Pedagogy and Psychology of Vocational Education, Khmelnytsky:Uni-ty, p. 330

2. Horshkov, M. D. (2013), “Subdivision of simulation and certification centers into three levels”, Virtual technologies in medicine, no. 2(10), pp. 24–27

3. Osanova, M. V., Tymerbaev, V. Kh., Valetova, V. V., Zvereva, N. Iu. (2011),“Experience in the implementation of simulation educational programs for postgraduate training of doctors in emergency medicine and anesthesiology”, Medical education and professional development

4. Pasechnyk, Y. N., Skobelev, E. Y., Alekseev, Y. F., Blokhina, N. V., Lipin, Y. E., Krylov, V. V. (2012), “The role of modern modeling technologies in the training of anesthesiologists-resuscitators taking into account propaedeutics and quasiphysiological characteristics of robotic simulators”,Abstracts. 1st conference call on simulation training in critical care medicine with international participation, November 1, 2012,M., pp. 7–73

5. Pasechnyk, Y. N., Blashentseva, S. A., Skobelev, E. Y. (2013), “Simulation technologies in anesthesiology and resuscitation: first results”, Virtual technologies in medicine, no. 2:10, pp.16–21

6. Pometun, O. I., Pyrozhenko, L.V. (2004), “A lucky lesson. Interactive technologies for the creation”, K.: A.S.K., p. 192

7. Ahlberg, U. G., Enochsson, L., Hedman, L., Hogman, C., Gallagher, A., Ramel, S., Arvidsson, D. (2005), “Compulsory simulator training for residents prior to performing laparoscopic cholecystectomy?”, Abstracts 13th EAES Congress, Venice, Lido, Italy, 1–4 June 2005, Surg Endosc, 2006 Apr; 20 Suppl, no. 1, pp. 18–20

8. Cooper, J. B., Taqueti, V. R. (2008), “A brief history of the development of mannequin simulators for clinical education and training”, Postgraduate medical journal, no. 84 (997), pp. 563–570

9. Christian, C. K., Gustafson, M. L., Roth, E. M. et al. (2006), “A prospective study of patient safety in the operating room”, Surgery, no. 139, pp. 159–173

10. Dongen, K. W., Zee, D. C., Broeders, I.A.M.J. (2005), “Can a virtual reality simulator distinguish between different experience levels in endoscopic surgery?”, In: Abstracts 13th EAES Congress. Venice, Lido, Italy, 1–4 June 2005. Surg Endosc. 2006 Apr; 20 suppl, no. 1:54 p. 8

11. Gawande, A. A., Zinner, M. J., Studdert, D. M., Brennan, T. A. (2003), “Analysis of errors reported by surgeons at three teaching hospitals”, Surgery, no. 133, pp. 614–621

12. Grantcharov, T., Aggarwal, R., Eriksen, J. R., Blirup, D., Kristiansen, V., Darzi, A., Funch-Jensen, P. (2005), “A comprehensive virtual reality training program for laparoscopic surgery”, Abstracts 13th EAES Congress. Venice, Lido, Italy, 1–4 June 2005, Surg Endosc, 2006 Apr; 20 suppl, no.1, pp. 38–40

13. Hallikainen, H., Väisänen, O., Randell, T. et al. (2009), “Teaching anaesthesia induction to medical students: comparison between full-scale simulation and supervised teaching in the operating theatre”,Eur. J.Anaesth., no. 26, pp. 101–104

14. Hassan, I., Sitter, H., Schlosser, K., Zielke, A., Rothmund M., Gerdes, B. (2005), “A virtual reality simulator for objective assessment of surgeons laparoscopic skill”, Chirurg, feb no. 72(2):151, p. 5

15. Holcomb, J. B., Dumire, R. D., Crommett, J. W. et al. (2002), “Evaluation of trauma team performance using an advanced human patient simulator for resuscitation training”, J. Trauma., no. 52:1078, p. 85

16. Miller, G. E. (1990), “The assessment of clinical skills, competence, performance”, acad. med., no. 65(9), pp. 63–67

17. Narreddy, R., Carter, F. J., Cuschieri, A. (2006), “Evaluation of the effect of feedback on surgical task performance on a virtual reality laparoscopic simulator”, In: Abstracts 13th EAES Congress, Venice, Lido.Surg Endosc. Apr; 20 suppl,no.1, pp.13–15

18. Peters, V.A.M., Vissers, G.A.N. (2004), “A simple classification model for debriefing simulation games”, Simul, Gaming March, no. 35(1), pp. 70–84

19. Savoldelli, G. L., Naik, V. N., Park, J. et al. (2006), “Value of debriefing during simulated crisis management: oral versus video-assisted oral feedback”, Neshesiology, no. 105:279 p. 85

20. Seymour, N. E., Gallagher, A. G., Roman, S. A., O’Brien, M. K., Bansal, V. K., Andersen, D. K., Satava, R. M. (2002), “Virtual Reality Training Improves Operating room performance: Results of a randomized, double-blinded Study”, Ann Surg, no. 236(4):458, p. 64

Теорія і практика управління соціальними системами 3'2021

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-04

Номер

Розділ

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ