ОСВІТА ЯК МЕТА І ЧИННИК СТАЛОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.20998/2078-7782.2024.3.08Ключові слова:
сталий розвиток, освіта, порушення коеволюції, екологічна криза, особистісний розвиток, екологічна свідомість, екологічне мислення, інноваційні педагогічні технологіїАнотація
Доведено, що сучасна глобальна екологічна криза зумовлена порушенням коеволюції людини і природи. Людина як невід’ємна частина природи вважає себе вершиною еволюції, оскільки саме у ній природа досягає самопізнання і саморозуміння. В той же час обґрунтовано передчасність самовизначення людиною себе як Homo sapiens, бо дії й поведінка занадто багатьох людей демонструє, що вони ще досить далеко не є sapiens. Оскільки основною умовою гармонізації взаємовідносин людини і природи виступає дотримання норм Концепції сталого розвитку, важлива роль у ній відводиться освіті, яка забезпечує не тільки навчання, а й особистісний розвиток та формування суспільної свідомості та її екологічної спрямованості й екологічного мислення. Розкрито практику гуманізації професійної освіти й відповідну систему, яка розроблена і успішно функціонує в Національному технічному університеті “Харківський політехнічний інститут”. Наведено вимоги до освіти та використання нею інноваційних педагогічних технологій, які безпосередньо випливають із цілей і характерних особливостей сталого розвитку.
Посилання
Avramenko N. Formuvannia ekolohichnoho svitohliadu vypusknykiv u vyshchii shkoli. [Shaping the environmental outlook of graduates in higher education]. Problemy humanizatsii navchannia ta vykhovannia u vyshchomu zakladi osvity: IKh Irpinski mizhnar. nauk.–ped. chytannia. Irpin: Natsionalnyi universytet DPS Ukrainy, 2011. P. 2. pp. 167–178.
Varho O. Ekolohichna svidomist yak umova stanovlennia ekolohichnoho suspilstva [Environmental awareness as a condition for the formation of an ecological society]. Dys. kand. filos. nauk: 09.00.03. Kharkiv, 2006. 195 p.
Vysotska O. Osvita dlia staloho rozvytku [Education for sustainable development]. Naukovo-metod. posibnyk. Dnipropetrovsk: Roial Prynt, 2011. 200 p.
Demeshkant N. Ekolohichna osvita ta vykhovannia yak vazhlyvi skladovi fomuvannia maibutnoho fakhivtsia [Environmental education and upbringing as important components of the future specialist's education]. Problemy osvity. 2008. Issue 55. pp. 137-141.
Zorina N. Psykholoho-pedahohichni aspekty ekolohichnoi osvity v universyteti nafty i hazu [Psychological and Pedagogical Aspects of Environmental Education at the University of Oil and Gas]. Ekolohichna bezpeka ta zbalansovane resursokorystuvannia. 2010. No 2. pp. 68–75.
Kovalenko A. Stratehichne planuvannia staloho rozvytku Ukrainy [Strategic planning for sustainable development of Ukraine]. Monohrafiia. Kyiv: ProfKnyha, 2018. 424 p.
Krasnianskyi M. Ekolohichna bezpeka [Environmental safety]. Navch. posibnyk. Kyiv: Vydavnychyi dim “Kondor”, 2018. 180p.
Malovanyi M. Formuvannia ekolohichnoi svidomosti ta yii rol v zabezpechenni ekolohichnoi bezpeky [Formation of environmental awareness and its role in ensuring environmental safety]. Ekolohichna bezpeka ta zbalansovane resursokorystuvannia. 2010. No 2. pp. 68–75.
Pohrebniak V., Voloshyn V. Shliakhy podolannia ekolohichnoi kryzy na zemli z tochky zoru predstavnykiv pryrodnychykh nauk [Ways to overcome the ecological crisis on earth from the point of view of natural scientists]. Visnyk Pryazovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu: zb. nauk. prats. Mariupol, 2008. Issue 18, p. 1. pp. 248–253.
Serhiienko T. Vplyv suchasnoi osvity na stalyi rozvytok suspilstva [The impact of modern education on the sustainable development of society]. Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii. 2019. pp. 150–152.
Stalyi rozvytok mist za uchasti hromad [Sustainable urban development with the participation of communities]. Analitychnyi dokument. Muni-tsypalna prohrama vriaduvannia ta staloho rozvytku. Kyiv: PROON, 2008. 48 p.
Sadovenko A., Maslovska L., Sereda V., Tymochko T. Stalyi rozvytok suspilstva [Sustainable development of society]. Navch. posibnyk. Kyiv, 2011. Issue 2. 392 p.
Stetsula N. Ekolohizatsiia osvity yak kliuchova tendentsiia staloho rozvytku suspilstva [Greening education as a key trend in sustainable development of society]. Molod i rynok. 2020. No 6 (185). pp. 115–121.
Sulatskova O. Ekolohichna systema osvity i vykhovannia yak efektyvnyi shliakh formuvannia ekolohichnoi kultury [The ecological system of education and upbringing as an effective way to form an ecological culture]. Naukovyi visnyk Volynskoho natsionalnoho universytetu im. L. Ukrainky. Lutsk, 2009. С. 36–40.
Pustovit N., Prutsakova O., Rudenko L., Kolonkova O. Formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti shkoliariv [Formation of environmental competence of schoolchildren]. Nauk.-metod. posibnyk. Kyiv: Pedahohichna dumka. 2008.p. 64.
Shumilova A. Formuvannia ekolohichnoi svidomosti shkoliariv ekoloho- ositnimy zakhodamy NPP “Clobozhanskyi” [Formation of ecological awareness of schoolchildren through ecological and autumn activities of the Slobozhansky National Park]. Visnyk KhNU im. V. Karazina. Seriia: “Ekolohiia”. 2015. Issue 13. pp. 104–111.
Casey P., Scott K. Environmental concern and behaviour in an Australian sample within an ecocentric – anthropocentric framework. Australian Journal of Psychology. 2006. Vol. 58, no. 2. pp. 57–67.
Thompson S., Barton M. Ecocentric and anthropocentric attitudes toward the environment. Journal of Environmental Psychology. 1994. Vol. 14. pp. 149–157.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Олександр Пономарьов, Алла Харченко, Ольга Квасник
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами: