Сковорода і сучасність: до осягнення“Трисонячної єдності”
DOI:
https://doi.org/10.20998/%25xАнотація
Кавалерова Н.А., Іванова Н.В. Філософсько-освітні горизонти Григорія Сковороди: [Монографія]. – Одеса: Астропринт, 2010. – 152 с.
Подальший розвиток держав і суспільств матиме сенс, якщо техногенна цивілізація змінить цінності технократичного рівня на цінності духовно-культурного наповнення знань. Технопрагматичний світогляд має включитися в більш широкий горизонт соціального кредо суспільства – покладання на здатність людського розуму створювати змістовно нову духовність, – це потрібно як для соціоекономічного “конструювання” суспільства, так і для формування його культурно-освітнього простору. Отже, мірою багатства суспільства постане його духовність, виробництво і розповсюдження знань. Для цього необхідно наповнити знання тим духовним змістом, завдяки якому прагматично орієнтований стиль життя перетвориться в когнітивно центрований. Причому таким чином, щоб людина почала ставитися до світу не як до абсолютної даності, а як до постійної її трансформації. У свою чергу це вимагає творчого, наукового способу мислення. Однак що стоїть за цією вимогою?
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
